61) Роман «Вершники» ю.Яновського : жанрова своєрідність, особливості проблематики, герої, поетика.

Ю.Яновський темі громадянської війни присвятив кілька творів, найвизначніший з яких — роман "Вершники". Автор роману малює картини братовбивчої війни. Твір густо заселений персонажами.

Кривавою хвилею прокотилася громадянська вiйна по Украïнi. Заради примарних iдеалiв брат убивав брата, батько вбивав сина, а син пiдiймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроцi. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останнi днi свiту. Саме про це пише Юрiй Яновський у романi "Вершники". Роман у новелах, у яких автор в стилi народного епосу розповiдає про складнi i буремнi роки перiоду громадянськоï вiйни. Кожна з новел має i народнопоетичнi символи, i розмаïття планiв зображення. Складається роман з восьми новел, у кожнiй з яких розвинуто безлiч мотивiв, що вихопленi автором iз полум'я громадянськоï війни («Подвійне коло», «Дитинство»,»Шаланда в морі»,»Батальйон Шведа»,»Лист у вічність»,»Чубенко, командир полку»,»Шлях армій», «Адаменко). Не пов'язанi єдиним сюжетом, вони, проте, єднаються мiж собою чимось бiльшим. У кожнiй новелi героï окреслюються з такою виразнiстю, що сприймаються як символи. У романі "Вершники" порушено багато проблем: трагедія роду і народу, розпад родини заради ідеї, революція і народ, політичні платформи різних партій і політичних сил, відданість справі, творча праця та духовні цінності. Але найболючішою є проблема братовбивчої громадянської війни. Війна - це завжди нещастя і горе для народу, горе для країни. У новелі "Подвійне коло" автор передає картину жахливої братовбивчої різні, яка є трагедією не тільки роду, а й народу. Роман "Вершники" - це протест Ю. Яновського проти війни та братовбивства, заклик зважити на помилки історії та ніколи не припускатися їх. Мова твору глибоко емоцiйна, насичена метафорами, по­рiвняннями, вiдзначається образнiстю у стилi народнопiсенноï творчос­тi нашого народу. В романi багато багато народних епiтетiв .Подiï в романi Ю. Яновський подає в героïчному, пiднесеному планi. Це єднає роман iз такими жанрами народноï творчостi, як украïнськi народнi думи, героïчнi поеми, народнi плачi. Символiчними постають брати Половцi з новели "Подвiйне коло", якi опинилися з рiзних бокiв полiтичноï боротьби; символiчне свiтло випромiнюють батьки Половцiв у "Шаландi в морi", зусилля яких спрямованi на збереження роду; символiчний безiменний листоноша в новелi "Лист у вiчнiсть", який не схиляє голову навiть перед смертю... Усi цi новели - це справжнi поеми про боротьбу добра i зла на землi, про красу украïнського неба i степу, про людську витривалiсть i жадання свободи. Перша новела ("Подвiйне коло") є, мабуть, найяскравiшою. Вона розповiдає про трагедiю роду Половцiв.У романi немає справжнього переможця. Твiр сприймається як розповiдь про трагедiю роду, матерi, Украïни. Трагедiю, що розiгралася в роки громадянськоï вiйни, а потiм ще довго вiдлунювала голодом, смертями, репресiями... . Риси поетики: орієнтація на живу мову людей. В «Вершниках» авторські симпатії та антипатії розкриваються через образну систему природи. Динамічні моменти статичної сцени підкреслюють монументальність дії та образів.