76. «Байронізм» і «байронічний герой»

Байрон допоміг кращим своїм сучасникам не впасти духом у глухий час реставрації, але, коли підсилився масовий революційний рух, негативні риси «байронічного героя» стали відчуватися як перешкода й так званий «байронізм» був переборений. Сам Байрон переборов цей «байронізм» набагато раніше своїх наслідувачів. Європейські поети ще описували таємничих ченців, що зізнаються в доконаному ніколи похмурому злочині, коли Байрон уже приймався за « Дон-Жуана». З погляду жанру це знову поворот до епічної поезії, але вже до «епосу» нового часу, тобто кроману.

БАЙРОНІЗМ — особливий понаднаціональний тип художнього світовідчуття, що набув відповідного втілення в системі жанр.-стильових рішень (формул) як один з найяскравіших проявів романтизму. В межах романт. худож. системи Б. був своєрідним типом митецького бунту, який закономірно виник у Європі на поч. XIX ст. отримав назву від прізвища англ. поета Дж. Г.Байрона, що його літ. і життєва позиція, чільні риси творчості були яскравим виразом основних ознак Б, а саме: “світової туги”, індивідуалізму, титанізму, пошуку яскравих, сильних особистостей в історії та л-рі, бунтарства, життєвого епатажу, захисту свободи народів і кожної особистості окремо та ін. Байрон відчув, підхопив та персоніфікував той дух, що вже витав у повітрі.

Байронічний герой — тип літературного героя, створений Дж. Байроном: самотня розчарована людина (часто із загадковим минулим), яка з гордим презирством ставиться й мститься суспільству, що відштовхнуло її, але при цьому й сама страждає — у нього страдницька душа, сильний характер і бунтівлива вдача.

Типовий байронічний герой — титаноборець, бунтар, одержимий «світовою скорботою», мрійник, ідеаліст, що пережив тяжке розчарування, крах своїх ідеалів — це самотній мандрівник, вигнанець. Зазвичай це винятковий характер, що діє за виняткових обставин: для нього характерні глибокі та інтенсивні почуття, туга, меланхолія, душевні поривання, палкі пристрасті, він відкидає закони, яким підкоряються інші. Тому такий герой завжди вивищується над оточенням.