44 Ірландська літ-ра. Дж.Джойс

Мабуть, жодна галузь культури Ірландії не має такої широкої популярності в світі, як ірландська література. Протягом ряду століть багато ірландські письменники внесли свій багатий внесок у створення англійської літератури. Серед них - Дж. Свіфт, У. Конгрів, О. Голдсміт, Р. Стіл, Р. Шерідан, JI. Стерн, Б. Шоу. У середині XIX в. в числі перших емігрантів, що переселилися в Америку, був молодий Майн Рід. Літературний рух кінця XIX і початку XX в. були досить складним і суперечливим. У ньому були сильні демократичні тенденції, але проявлявся і крайній буржуазний націоналізм. Діячі ірландського Відродження зробили дуже багато по збору, систематизації і публікації ірландського фольклору. Завдяки їм збільшився випуск літератури гельською мовою. На цій мові були написані вірші поета рафтерів, короткі оповідання Патріка О'Коннером, оповідання та історичні нариси Конана Маола. Живі картини сільського життя заходу Ірландії змальовані у творах Гаельська письменників О'Доннелла, Ліама О'Флаерті, Маурісіо О'Суллівана та ін Ще багатшим була в період ірландського Відродження література на англо-ірландській мові, тобто на ірландському діалекті англійської мови. На її розвиток значний вплив надали найвизначніші діячі ірландського Відродження поет У. Б. Йетс і драматург Д. М. Сінг.Дж.Джойс ірландськийписьменник, якого вважають одним з найвпливовіших письменників двадцятого століття. Він здобув загальне визнання перш за все завдяки своєму монументальному роману «Улісс» (1922). Крім того, його перу належать такі книги як збірка оповідань «Дублінці» (1914), напівавтобіографічний роман «Портрет митця замолоду» (1916), а також найбільш загадковий та багатоплановий його твір — «Поминки за Фіннеганом» (1939).Хоча Джойс більшу частину дорослого життя прожив за межами батьківщини, його твори просякнуті темою Ірландії: всі події відбуваються в Ірландії та більшість сюжетів пов'язані з нею. Центр світу, створеного Джойсом, знаходиться у Дубліні та відображає його сімейне життя, події й друзів (і ворогів) ще зі шкільних років. Саме через це Джеймс Джойс став одним із найкосмополітичніших і, водночас, найлокальніших модерністів, які писали англійською.Сюжет у традицiйному розумiннi у нього вiдсутнiй. Стиль Джойса дiстав назву "потоку свiдомостi". Це прийом, при якому вiдтворюється весь обсяг одночасного, паралельного осмислення багатьох думок: вiд побутових, фiзичних вiдчуттiв i потреб до глибоких фiлософських роздумiв без жодних виправлень чи цензури. Джойс прагне дати людинi право на всi прояви її єства. У буттi собою вiн бачить шлях до свободи.    Джеймс Джойс - один з основоположників модерністського роману, поетика якого значно вплинула на розвиток не лише цього жанру, а й всього літературного процесу. Його спадщина є відображенням творчої свідомості нашої епохи. Він відкрив новий вимір реальності - духовність, в якій поєднані різні часи, культури, простори. Творчість Джойса сприяла інтелекуталзіацїі літератури ХХ ст., її зв'язок з філософією і психологією.

лі́сс (англ. Ulysses) — роман ірландського письменника Джеймса Джойса, вперше друкувався частинами в США в журналі The Little Review з березня 1918 р. по грудень 1920 р., роман в цілому опублікований Сільвією Біч (Sylvia Beach) 2 лютого 1922, в Парижі. Роман вважається найвизначнішим твором модернізму.[1]"Улісс" – це хроніка подорожі Дубліном головного персонажу роману Леопольда Блума протягом одного дня, 16 червня 1904. Назва пов'язується з героєм поеми Гомера Одіссеєм (латинізоване ім'я - Улісс ). Є багато паралелей, явних і прихованих між двома творами, наприклад Леопольд Блум – Одіссей, Моллі Блум - Пенелопа, Стівен Дедал - Телемах. 16 червня святкується фанатами Джойса як День Блума (англ. Bloomsday) .Улісс складається з 250,000 слів зі словника, який містить 30,000 слів, основні видання налічують від 644 до 1000 сторінок. Поділений на 18 «епізодів», об'єднаних в три частини, як це прийнято в більшості наукових кіл, роман є суб'єктом багатьох полемік і уважного дослідження з моменту його публікації, починаючи з давніх звинувачень в непристойності до триваючих текстологічних «Джойсівських війн» («Joyce Wars»). Видатна техніка потоку свідомості, використана в «Уліссі», ретельна побудова і надзвичайно експериментальна проза — сповнена гри слів , пародій і алюзій — , а також кумедні характеристики і незашорений гумор, роблять книгу найшанованішим романом в пантеоні модернізмуЗамысел Джойса в "Улиссе" — "увидеть все во всем". Один обычный день превращается в эпическое повествование об истории древнейшей из европейских столиц — Дублина, о двух расах, ирландской и иудейской, и одновременно в изображение всей истории человечества, в своего рода энциклопедию человеческого знания и в конспект истории английской литературы. Реалистическую определенность времени и пространства Джойс сохраняет лишь на поверхности повествования. Поскольку основное действие разыгрывается в сознании героев, время и пространство в романе приобретают универсальный характер: все происходит одновременно и все проницает друг друга. Для этого и нужен миф Джойсу — в мифе модернисты находят точку опоры, способ противостоять разорванной, фрагментарной современности. Миф как вместилище универсальных свойств человеческой природы придает целостность роману, и мифологизирование становится характерной приметой литературы модернизма.