Чим багатий мій народ

Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говоря­чи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори — жовтий і блакитний — стали кольорами державної символіки українців. Моя зем­ля багата родючими ґрунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни во­рог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. Але найбільше багатство моєї Батьківщини — її народ.

Навіть найбільші матеріальні цінності не замінять духовного багат­ства мого народу. Милозвучна мова і лірична пісня, славна історія і чис­ленні традиції, та і сама вдача українців, щира, відкрита, доброзичлива,— ось найбільше багатство. І це багатство протягом століть треба було

10–11 КЛАСИ

89

зберігати для нащадків. Поетичне бачення рідного слова у кожного з нас своє, але всі ми ставимося до материнської мови з височини загально­людських моральних і естетичних цінностей. Звертаючись до народу, І. Франко писав:

…в слові твойому іскряться

І сила, й м’якість, дотеп, і потуга,

І все, чим може вгору дух підняться.

(«Мойсей»)

Мамине слово, мамина колискова — наше перше підсвідоме зна­йомство з Вітчизною. Адже від батьківського порога починається рідна земля. Біленька хата у вишневому садку — нездійснена мрія Тараса Шев­ченка. Біла хата, біла сорочка, біла свита… Це становило неодмінну на­ціональну прикмету українця, бо білий колір — це символ чистоти і ду­шевної краси. Білі рушники прикрашали оселю українця, білим вишиваним рушником мати стелила своїй дитині доріжку в далекі світи. Як перепле­лись давні національні традиції з сучасністю! Адже і зараз, як і багато років тому, мати співає своїй дитині колискову пісню рідною мовою; і нині, як колись, дарують матері своїм дітям рушники разом зі своїм благословен­ням.

У тісному поєднанні з рушником існує хліб. Більшість українських традицій пов’язані з хлібом. Дорогих гостей зустрічають хлібом-сіллю, хліб несуть на відвідини породіллі, на входини в нову оселю, на весілля і на поминки.

А весільний коровай! Його прикрашали калиною. Ще одна традиція нашого народу, адже народна мудрість свідчить: «Без верби і калини нема України». Ці священні для українця дерева неодмінно росли біля хати. А українська пісня! Недаремно говорять, що українець співає цілий рік і цілий вік. Мелодійна дівоча пісня звучала в убогій хаті і на полі, жарті­влива — на вечорницях та на вечорових гулях молоді, ніжна — біля дитя­чої колиски, завзята — вела в похід козацьке військо на захист рідної землі.

Українці в усі віки захищали рідну землю від ворогів, але брали в ру­ки зброю лише тому, що змушував ворог. Бо не було більшого щастя для мого народу як мирна праця на своїй землі. Хлібороби, трударі, добрі і щирі люди — ось риси представників мого народу. Багатий мій народ і талановитими людьми, він дав світові видатних композиторів і худож­ників, співаків і музикантів.

Такий народ заслуговує кращої долі. Сподіваюсь, що він її матиме. Той, хто здобув незалежність, зуміє вийти з економічної кризи. І тоді до багатства духовного додається і матеріальний добробут. Я в це вірю.

ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ — ПРОБЛЕМИ ВИЖИВАННЯ ЛЮДСТВА

На зламі століть ми часто ставимо питання, що було головним у мину­лому віці. Здається, відповідей було досить. І все ж ризикнемо

90

УКРАЇНСЬКА МОВА

сказати, що це розуміння наслідків НТР, про яку було сказано так багато гучних слів. Справді, НТР багато змінила в людській цивілізації. Це дало підстави декому навіть ототожнювати її з духовністю суспільства. Пере­ваг справді багато дав нам технічний прогрес, ми ними користуємося за­любки, але ж треба, як-то кажуть, і міру знати. Ми повинні дбати про природу, про навколишнє середовище, щоб, образно кажучи, розклавши райдугу на спектри, не втратити самої райдуги.

Науково-технічна революція так стрімко увірвалася в наше жит­тя, що до деяких її відкриттів ми виявилися зовсім не підготовлени­ми. Наприклад, до розщеплення атомного ядра. Наукові відкриття та їх втілення у конкретні об’єкти народного господарства висвітлили не­розривний зв’язок моралі і науково-технічного прогресу. Людство сплатило страшну ціну не тільки за недбалість у ставленні до приро­ди, але й за аморальність ставлення до людей, до свого обов’язку один перед одним. Страх за кар’єру, ще якісь прагматичні міркування зату­лили очевидне безглуздя того, що робилося. Натворили рукотворних морів, під якими поховали не лише золотоносні чорноземи, а й те, чому немає ціни — могили предків, віковічні гнізда свої, історичну пам’ять. Страх за кар’єру штовхнув учених замислити неприродний поворот рік Сибіру, перекидання критично забруднених вод Дунаю в Дніпро, він призвів до Чорнобиля, до проектів АЕС у Криму, в Чигирині, про­мислового вузла в Каневі, біля священної Тарасової гори. Той же ме­ханізм, либонь, водив рукою місцевих урядовців, які давали дозвіл на спорудження в густонаселених краях небезпечних для життя об’єктів. Виявляється, вирішення проблем екології починати слід з моралі кож­ного з нас. Сьогодні ми розуміємо, що відповідальність за стан еко­логії лежить на кожному з нас. Бо крім відповідальності високої вла­ди, існує проблема моралі по відношенню кожного до навколишнього світу. Хіба може влада встежити за кожним деревом і струмочком, за поведінкою людини. Навряд чи навіть система штрафів допоможе. Адже головне — внутрішній закон порядності, закон дбайливого став­лення до природи, один до одного. Природа вже багато страждала від людського недбальства. Чи ж буде колись на Землі царство гармонії людини і природи? Сьогодні це залежить від кожного з нас.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

5 КЛАС

На уроках української літератури п’ятикласники вчаться усно та пись­мово переказувати текст (докладно, стисло, вибірково), встановлювати зв’язки між подіями твору, складати план невеликого епічного і драма­тичного твору, давати усний відгук на самостійно прочитаний літератур­ний твір, твори інших видів мистецтва, розповідати про персонажів (го­ловних і другорядних), знаходити в художньому тексті епітети, порівняння, пояснювати їхню образотворчу роль.

Такі навички допомагають учневі краще розуміти художній твір, роз­шиють його читацький досвід, прищеплюють уміння самостійно осмис­лювати мистецьке явище. Однак формування таких навичок справа не­легка і лише за умови постійного тренування можна досягти результату. Написання твору дає змогу розвивати ці навички, працювати послідов­но, поступово ускладнюючи вид завдання.

Підготовка до написання творчої роботи полягає в уважному читанні художнього тексту, виборі уривків, які мають відношення до теми пись­мової роботи, складанні плану твору. Теми, які пропонуються у п’ятому класі, враховують саме послідовність набуття навичок аналізу худож­нього твору: від власне переказу окремих епізодів до їх порівняння, ана­лізу зв’язків, характеристики героїв, художніх засобів виразності.