logo
12__2009

11 Клас

395

характерові позитивного героя пригодницького твору, по лінії благород­ства. Юнак тікає з ешелону смерті — і в сотень інших арештантів піднімається дух, з’являється надія хоч не на порятунок, так на помсту своїм мучителям. Блукає в нетрях у пошуках порятунку й безпечного місця — і рятує дівчину-мисливця від розлюченої ведмедиці, хоча сам був на межі смерті від фізичного виснаження. Користується гостинністю Сірків — і стає їм за сина та брата, партнера у полюванні. Закохується в Наталку, страждає, але приховує свої почуття, щоб не наражати дівчи­ну на небезпеку,— і дає їй врешті-решт омріяне щастя взаємної любові.

Роман закінчується щасливо, бо навіщо ж тоді усі ті пригоди? Але читач не тільки із завмиранням серця слідкує за перипетіями сюжету, при­годами героя, а й дізнається багато чого з історії, географії, ботаніки, зоо­логії, українознавства й політики тоталітарного режиму. Тому твір вихо­дить за межі пригодницького роману і має великий пізнавальний та виховний потенціал.

Отже, незважаючи на те, що роман «Тигролови» був фактично пер­шою спробою пера І. Багряного як прозаїка і мав певні недоліки (розтяг­нутість описів, захоплення деталями мисливської справи, деклара­тивність, багатослівність), він мав і має великий успіх у читачів, що свідчить про неабияку художню майстерність автора.