Тема кохання у поезіях гайне
Осінніми вечорами, коли плачуть небеса й зорі падають на похилені трави, далекими стежками, серед незвіданих всесвітів блукає кохання. Мов та пісня, неосяжна й незбагненна, блукає воно. І як його знайти, як його покликати серед цих невідомих шляхів? Бо так і полине від тебе, не торкнеться твого серця, заблукавши десь там, у далеких степах, не залишивши тобі навіть споминів, а лише гіркі сподівання.
Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові.
Поповнив скарбницю поетичних освідчень у коханні й відомий німецький письменник Генріх Гайне в книзі поезій, що принесла йому світову славу. Численні вірші збірки «Книга пісень» були навіяні нерозділеним коханням поета до кузини Амалії, а згодом до її молодшої сестри Терези. Цій темі присвячені перші розділи циклу «Страждання юності», «Сновидіння» і «Пісні».
Поет живе у світі дивних сновидінь. Кожний вірш розділу — це опис тяжкого сну, видінь, що відвідують поета. Усні він бачить «її» — невірну кохану, втрачену назавжди. Буває на її весіллі з іншим:
…бачу я подружжя молоде — Мою любов із церкви гном веде.
Поет продає душу пекельним силам за радість побачення з нею:
Хоч раз її міцно обняти, До серця свого пригорнуть,
542
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
До болю в уста цілувати, А там уже будь-що-будь!
У сні він бачить її — бліду і холодну, як мармур. Поет заплатив дияволу страшенну ціну за неї, і ось з’являється вона в супроводі самого диявола, який і поєднує поета з його коханою. Повертаючись до неї, поет проходить цвинтарем — із могил виходять привиди, кожний із них — жертва нещасного кохання.
Дійсність і сон, примари і реальність поєднуються в цих віршах.
Поет цілком поринув у свій відчай, але це не скорботна, безнадійна примиреність, а бурхливе почуття. Ніде поет не бачить світлого починання, скрізь безпросвітна темрява.
Кохання в Гайне — сила, що несе неминучу загибель. Сам поет — нещасний закоханий, що болісно переживає «її» невірність, одна з численних жертв.
У світі, де живе поет, здається, немає живих справжніх людей. Це привиди і брехливі маски, що приховують підлість і нікчемність. Брехливе, обманливе видіння і сама кохана поета.
Розповідь про гірке нерозділене кохання продовжується у «Піснях».
Вранці я встаю і питаю:
«З’явиться вона?»
А надвечір нарікаю —
не прийшла вона.
Марно я в нічній задумі
Сон до тебе зву,—
В забутті, у мрійнім сумі
Цілий день живу. Ці два розподіли циклу «Страждання юності» мають внутрішню єдність, бо вони варіюють одну й ту ж тему. Ми обертаємося в зачарованому колі одних і тих же почуттів і переживань, мотивів і образів.
У циклах «Ліричне інтермеццо» та «Повернення» Гайне знову розповів про своє нещасливе кохання, але по-іншому. У цих циклах — історія кохання поета.
Перший вірш «Ліричного інтермеццо» — зав’язка — говорить про те, що в «травні місяці» поет закохався й освідчився «їй» у коханні:
Як в травні місяці сади
Розвинулися зрання,
Тоді в моєму серці
Прокинулось кохання.
Як в травні місяці в садах
Зачулось щебетання,
Я їй своє бажання
Освідчив без вагання. Поет описує блаженний стан закоханості. На все у світі поет дивиться закоханими очима,— він навіть починає розуміти мову зірок, а Мадонна в Кельнському соборі здається йому схожою на його кохану.
8 КЛАС
543
…Єсть образ у тій святині На шкірі золотій, В мого життя пустині Він промінь найкращий мій. Між ангелами й квітками Мадонну там бачив я, Вона ж очима й устами Достоту — любка моя. Як не полонили поета його любовні переживання, він все ж може пожартувати: він більше не кохає лілію, троянду, голубку і сонце, він кохає тільки «її».
Тепер не люблю їх — люблю до загину Єдину, безвинну дитину, перлину… Поет говорить із нею про те, як він повезе її в блаженну країну, де вони будуть насолоджуватися своїм щастям.
…Я бачив уві сні, Що ніч в твоєму серці, в глибині, І що його згриза страждань змія, Яка ти нещаслива, бачив я! Незабаром настає катастрофа — вона не кохає його, вона — наречена іншого:
І поки я довго літав, і блукав, І щастя свого по чужинах шукав Коханій моїй урвався терпець, І вона пішла собі під вінець. Поета мучать її зрада, спогади, він впадає у відчай, намагається іронізувати над своїм обманутим почуттям, віддається владі видінь, переживає все знову в жахливих снах, намагається знайти пояснення тому, що відбулося. Вся ця складна гамма почуттів розгорається перед читачем, аж до останнього вірша, в якому поет намагається назавжди забути своє минуле.
Чому труна велика? Скажу вам до ладу: Я в ній своє кохання І біль я покладу.
Герой цього ліричного роману — людина з багатим душевним життям, здатна віддатися пристрасті, але разом із тим позбавлений безпосередності й наївності, уміє аналізувати свої почуття.
Її образ описується менше. Зовнішні риси настільки умовні, що не створюють живого образу. Внутрішній образ визначений ще менше — вона невірна кохана — це все, що можна сказати.
У другому ліричному романі поет вводить нас у свою любовну катастрофу. Твір побудований менш драматично. Під час подорожі поет несподівано зустрічається з сім’єю своєї коханої.
544
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Коли в дорозі я потрапив До любчиної сім’ї, Впізнали мене сестрички, І батько і мати її.
Він повертається до рідного міста, де розігралася його любовна драма.
Знов прийшов я до того будинку, Де вона присягалась колись, Де кохана зронила сльозинку, Там гадюки тепер завелись.
У серці поета оживають страждання минулого. У думках він знову переживає свою любовну катастрофу.
І ось її дім, коло нього стою І сходи цілую, де мила Ставила ногу маленьку свою, Де сукня її шелестіла.
В його душі запалало нове почуття, та знову приходять нові розчарування. Розповідається про короткочасне захоплення дівчиною легкої поведінки. Але в думках поет знову й знову повертається до своєї попередньої любовної драми.
Другий «роман» увібрав у себе значно більше «матеріалу», спостережень, роздумів. Тут більше описів, прямо не пов’язаних із любовною історією поета, хоча в цілому і це — історія нещасливого кохання.
Це почуття змальовує поет у його розвитку, показує все те, що лежить між вершинами, все, що призводить до накалу, до вибуху. Почуття кохання не подано як щось абсолютне, це сума окремих «відносних» почуттів.
Кохання невичерпне та вічне як саме життя. Попри всі біди, злигодні у світі владарюють чистота, честь, гідність і любов. Різні віки, різні мови… Єдине — кохання…
ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЄДНОСТІ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В «КРИМСЬКИХ СОНЕТАХ» А. МІЦКЕВИЧА
Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича.
«Кримські сонети» — це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю.
Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його сонетів:
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі І голос із Литви.
(«Акерманські степи»)
8 КЛАС
545
Вісімнадцять сонетів увійшли до кримського циклу Адама Міцкевича. Усі вони уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний царською поліцією:
О мисле! Спогадів є гідра мовчазна,
Що спить на дні твоїм під зливами-дощами,
А в супокійну мить рве серце пазурами.
(«На верховині Тарханкут»)
У супроводі своїх п’яти супутників Адам Міцкевич був самотнім, бо двоє з них були служаками вищих щаблів царської таємної поліції, єдина присутня там жінка, Кароліна Собанська — коханка одного з цих посіпак, ще двоє — багаті одеські вельможі. Сонет про яструба — це твір, який відбиває почуття автора під час перебування в такому ворожому гурті. Цей твір не було закінчено Міцкевичем. Але він є ключем до розуміння того ганебного середовища, в якому опинився польський поет. Автор не просто порівнює себе з підбитим птахом, він неначе зливається з яструбом, відчуває страшну загрозу від перебування у ворожому середовищі. Становище яструба — це становище висланого з рідної землі Міцкевича:
Нещасний яструб! Бурі його збили З небес, в чужі закинувши краї; Він мокрі пера розгорнув свої, На щогли сівши, зморений, безсилий.
(«Яструб»)
У всіх сонетах Міцкевича кримського періоду висновок — в останніх двох-трьох рядках. В останньому сонеті висновок не завершено, неначе автор дає змогу читачеві домислити його.
Мені здається, що сонет «Руїни замка в Балаклаві» перегукується з твором Лесі Українки «Царі». Певно, в душі кожного генія є нотка єдності з народом і відповідальності за його долю.
Адам Міцкевич прагнув побувати в Криму. Перша поїздка була нетривалою і ніяк не позначилася на творчості поета. А друга подорож подарувала світові чудовий цикл «Кримських сонетів»:
Чорніє пасмо гір, долину ніч проймає, Шепочуть, мов крізь сон, потоки у гаях, І — квітів музика — солодкий ллється пах, Що для ушей мовчить, до серця промовляє.
(«Алушта вночі»)
Як яскраво й образно розповідає поет про красу кримської ночі! Читаючи ці рядки, проймаєшся єдністю людини і чаруючої природи, вловлюєш навіть звуки і запахи, прагнеш дихати одним із поетом повітрям і відчувати те, що відчув він, проте Міцкевич невіддільний від своєї рідної землі. І тому чари Криму тмяніють, коли автор згадує свою батьківщину:
546
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Далекої Литви природа непочата — Грузька драговина, незаймані ліси… Мені любіший тут шум сосон, дзвін коси, Ніж солов’ї Байдар, салгірських лук дівчата. («Мандрівник») А у сонеті «Аю-Даг» порівнює почуття молодого поета з чорними і грізними спіненими валами хвиль, то ясними, як сніг, то мінливими, як веселка. Але призначення поета в тому, щоб служити людям і не ламатися від бурі.
«Кримські сонети» Адам Міцкевич присвятив Пушкіну, якого вважав найвизначнішим поетом того часу. Проте ці твори молодого на той час поета вплели найкращу квітку в вінець його безсмертя:
Та лютню ти взяв,— і віхор враз одбіг, Пісні зоставивши, що пам’ять людська з них Вінок безсмертності зів’є тобі на скроні.
(«Аю-Даг»)
КРАСА ПРИРОДИ В ЛІРИЦІ С. ЄСЕНІНА
Тема природи традиційна в російській літературі. Чимало поетів присвятили свої твори її красі, поділились роздумами, що навіяли її картини. Але голос Сергія Єсеніна не тільки не губиться серед багатьох творів на цю тему, але й виділяється в цьому хорі своєю самобутністю, його впізнаєш відразу, він зрозумілий і дуже близький. Мабуть, жоден із російських поетів XX століття не користувався і не користується популярністю такого широкого кола читачів, таких різних за віком, освітою, життєвим досвідом. Секрет його популярності, напевне, в тому, що поету вдалося відтворити національне сприйняття світу, або, як кажуть сьогодні, російський менталітет.
Картини природи у його поезіях зворушують і зачаровують читача. Він ніби висловлює те, що відчуває, але не може висловити читач. І разом із поетом його читачі переживають почуття своєї єдності з природою. Лірика природи Єсеніна дуже інтимна: берізка для нього — і сестра, і наречена, і дружина; старий клен — друг, з яким давно не бачилися; навіть його власне волосся — це жито його рідного поля.
Явища природи у поета подібні до людей: вони розмовляють, співчувають, засуджують:
Отговорила роща золотая Березовым веселым языком, И журавли, печально пролетая, Уж не жалеют больше ни о чем. Краса рідного краю, впевнений поет, не в пишності та екзотичності, а в тих почуттях, які вона викликає:
О пашни, пашни, пашни, Коломенская грусть,
8 КЛАС
547
На сердце день вчерашний, А в сердце светит Русь.
О край разливов грозных И тихих вешних сил, Здесь по заре и звездам Я школу проходил. Поезія Єсеніна напрочуд земна і, разом із тим, космічна. Вона пройнята й осяяна почуттям любові до всього живого:
Милые березовые чащи!
Ты, земля! И вы, равнин пески!
Перед этим сонмом уходящих
Я не в силах скрыть моей тоски.
Много дум я в тишине продумал,
Много песен про себя сложил
И на этой на земле угрюмой
Счастлив тем, что я дышал и жил. Природа рідного краю дає поету можливість розмірковувати про сенс життя, своє призначення і долю. Він відчуває свою особисту відповідальність за все, що його оточує. У природі він черпає сили і натхнення. Читач на все життя запам’ятовує яскраві образи, створені поетом: «костер рябины красной», «осень — рыжая кобыла», «голубые двери дня», «белых яблонь дым», «страна березового ситца», «душа-яблоня», «весенняя гулкая рань», «кленовая листьев медь».
Тема природи відображає й еволюцію поета, його світогляду. Рання лірика поета захоплює читача гармонійністю світосприйняття, передає закоханість поета в життя, в усе, що його оточує. Коли поет набуває життєвого досвіду, змінюється його сприйняття природи: саме вона, природа, символізує світ краси, гармонії, мудрості, а люди, їхні стосунки нерідко протистоять гармонії природи:
Знать, у нас у всех такая участь, И, пожалуй, всякого спроси — Радуясь, свирепствуя и мучась, Хорошо живется на Руси.
Свет луны, таинственный и длинный,
Плачут вербы, шепчут тополя.
Но никто под окрик журавлиный
Не разлюбит отчие поля. Далі ця тема набуває справжнього філософського змісту, поет замислюється над такими проблемами, як прогрес і природа, сучасність на тлі історії, вічне і минаюче.
Поезія Єсеніна близька і зрозуміла не тільки російським читачам. Вона розкриває багатий духовний світ поета, його закоханість у природу рідного краю, передає найтонші переживання, різноманітні відтінки почуттів.
548
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
- Українська мова 5 клас
- Українська література
- 10 Клас
- 11 Клас
- Зарубіжна література
- 10 Клас
- 11 Клас
- Олівець
- Подарунок до школи
- Незабудка
- Незабудка
- Кошенятко
- Білочка
- Горобці
- Твір-опис за картиною я. Паладія «коні на вигоні»
- Витинанки
- Боровичок
- Несподівана зустріч
- Зрозумійте мене
- Ким я хотіла б стати і чому?
- Поїздка до києва
- Ранок сонця
- Улюблена пора року
- Світанок
- Золотава осінь
- Наш клас
- Наш шкільний музей
- Моя кімната
- Твір-опис за картиною в. Навроцького «натюрморт»
- Про тата
- Випадок на зупинці
- Сумний урок веселого дня
- Нічна пригода
- Дякувати за чистоту?
- Шануймо хліб
- Моя бабуся
- Мій товариш
- Вишиванка
- Професія мого тата
- Як іванко став хоробрим
- Незнайоме свято
- Чистота — запорука здоров’я чи предмет суперечок?
- Дорога до спортивних вершин
- Моя вулиця
- Пам’ятник кобзареві
- Харківська святиня
- Хліб — найбільше багатство
- Брати наші менші
- «Полонез» огінського
- Фронтова сестра
- Традиції в моєму житті
- «Рідна мати моя…»
- Як я розумію дружбу
- Мої ідеали
- Бути людиною
- Як я розумію мораль
- Проблеми екології і ми
- Незалежність моєї вітчизни
- День захисників вітчизни
- Молодь і сучасність
- Роде мій красний…
- Роль жінки в суспільстві
- Дороги, які ми вибираємо
- Словосполучення та речення
- Вірування українців
- Відгук про прочитану книжку
- Дозвілля молоді
- Чи потрібна вища освіта?
- Шкільна форма. За і проти
- Поезія кохання
- Культура поведінки
- Що для мене значить земля
- Мої захоплення
- Одяг і суспільство
- Молодіжний лідер
- Чим багатий мій народ
- Мій перший урок
- Роль книги в житті людини
- Моя улюблена казка
- Народні перекази
- Про улюблену казку
- Як з’явилися проліски?
- Про олеся
- Моя улюблена народна пісня
- «Щука» леоніда глібова
- Зустріч із письменником
- Розмаїття українських пісень
- Відгук на пісню «заповіт»
- Заповіт нащадкам
- «Широко долиною між двома рядами розложистих верб...»
- Захар беркут
- Образ мирослави
- Учителю присвячується
- Моє враження від оповідання о. Довженка «воля до життя»
- Лагідний світ дитинства
- Роздуми над поезією
- Матері присвячується...
- Дитинство, опалене війною
- «Ой у лузі червона калина»
- Поет — друг і захисник народу
- «Велесова книга» — найдавніша літературно-історична пам’ятка прадавніх українців
- Зачерпнімо мудрості зі світової давньої скарбниці
- Моральні уроки біблії
- Іван вишенський Доповідь про письменника
- Григорій сковорода Доповідь про письменника
- Іван котляревський Доповідь про письменника
- Тарас шевченко Доповідь про письменника
- Пантелеймон куліш Доповідь про письменника
- Марко вовчок Доповідь про письменницю
- 10 Клас
- 10 Клас
- Іван нечуй-левицький Доповідь про письменника
- Зображення народного життя, побуту I звичаїв та обрядiв українцiв у повiстi
- I. Нечуя-левицького «кайдашева сiм’я»
- 10 Клас
- Кайдашi— типовi представники українського селянства пореформеного перiоду, носiї нацiонального характеру
- 10 Клас
- Сім’я як осередок суспільства
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Панас мирний Доповідь про письменника
- Чiпка — не бунтар, а злодiй?
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Іван карпенко-карий Доповідь про письменника
- Комедія і. Карпенка-карого «хазяїн» — видатне досягнення української драматургії хіх століття
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Іван франко Доповідь про письменника
- 10 Клас
- Співзвучність поезії і. Франка з народнопісенною творчістю
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі у поемі і. Франка «мойсей»
- 10 Клас
- 10 Клас
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті і. Франка «перехресні стежки»
- 10 Клас
- Хто в кого украв щастя?
- 10 Клас
- Павло грабовський Доповідь про поета
- 10 Клас
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії п. Грабовського
- Образи борців за волю народу в поезії п. Грабовського
- 10 Клас
- 10 Клас
- Єдність природи і людини
- 10 Клас
- Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті м. Коцюбинського «тіні забутих предків»
- 10 Клас
- Карпатськi ромео I джульєтта
- 10 Клас
- 10 Клас
- Леся українка Доповідь про поетесу
- 10 Клас
- Iдея служiння митця народовi у творчостi лесi українки
- 10 Клас
- Сила духу лесі українки
- Iдея гармонiї людини й природи
- 10 Клас
- Образ лукаша в драмі-феєрії лесі українки «лісова пісня»
- 10 Клас
- 10 Клас
- У чому трагізм життя степана?
- Безсмертна леся українка
- 10 Клас
- Василь стефаник Доповідь про письменника
- 10 Клас
- Тема патріотизму в новелі в. Стефаника «сини»
- Гуманізм новел в. Стефаника
- 10 Клас
- Роздуми над сенсом життя у творах василя стефаника
- Герої новел василя стефаника
- 10 Клас
- 10 Клас
- «...Україні потрібні її діти...»
- Ольга кобилянська Доповідь про письменницю
- 10 Клас
- Мої враження від повісті о. Кобилянської «людина»
- 10 Клас
- Образ олени ляуфер
- 10 Клас
- 10 Клас
- Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті о. Кобилянської «людина»
- 10 Клас
- Духовні орієнтири в повісті ольги кобилянської «земля»
- Олександр олесь Доповідь про письменника
- 10 Клас
- «З журбою радість обнялась…»
- 10 Клас
- 10 Клас
- Степан васильченко Доповідь про письменника
- Загублений талант
- 10 Клас
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті с. Васильченка «талант»
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Щастя як проблема буття
- «Нема, пропав, помер гріх»
- 10 Клас
- 10 Клас
- Павло тичина Доповідь про поета
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Інтимна лірика п. Тичини
- 10 Клас
- Максим рильський Доповідь про поета
- 10 Клас
- 10 Клас
- Володимир сосюра Доповідь про поета
- 10 Клас
- Інтимна лірика в. Сосюри
- 10 Клас
- 10 Клас
- 11 Клас
- Микола хвильовий Доповідь про письменника
- 11 Клас
- Трагізм життєвої долі м. Хвильового та його героїв
- 11 Клас
- Особа автора у новелі м. Хвильового «я (романтика)»
- 11 Клас
- Остап вишня Доповідь про письменника
- 11 Клас
- Василь барка Доповідь про письменника
- 11 Клас
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932—1933 рр. У романі в. Барки «жовтий князь»
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Проблема молоді в романі в. Барки «жовтий князь»
- Юрій яновський Доповідь про письменника
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Українські звичаї і обряди, побут у романі ю. Яновського «вершники»
- 11 Клас
- Валер’ян пiдмогильний Доповідь про письменника
- 11 Клас
- Микола куліш Доповідь про драматурга
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Іван кочерга Доповідь про драматурга
- 11 Клас
- 11 Клас
- «Ярослав мудрий» і. Кочерги — художнє втілення ідеї незламності народного духу, любові й відданості своїй вітчизні
- 11 Клас
- 11 Клас
- Образ ярослава мудрого в однойменній п’єсі і. Кочерги
- 11 Клас
- Олександр довженко Доповідь про письменника
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Художня майстерність автора у кіноповісті «україна в огні»
- 11 Клас
- 11 Клас
- Доповідь про письменника
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Проблеми людської гідності та національної самосвідомості у статті уласа самчука «нарід чи чернь»
- Феодосiй осьмачка Доповідь про письменника
- 11 Клас
- Іван багряний Доповідь про письменника
- 11 Клас
- 11 Клас
- Жанр пригодницького роману в інтерпретації і. Багряного
- 11 Клас
- Природа і людина в романі і. Багряного «тигролови»
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Андрій малишко Доповідь про поета
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- 1 Серцем чую силу наливну.
- 11 Клас
- Олесь гончар Доповідь про письменника
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Володька лобода в наші дні
- 11 Клас
- 11 Клас
- Павло загребельний Доповідь про письменника
- 11 Клас
- Василь симоненко Доповідь про поета
- Уроки справжньої любові
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- «Ти знаєш, що ти — людина?»
- 11 Клас
- 11 Клас
- Дмитро павличко Доповідь про поета
- 11 Клас
- Інтимна лірика дмитра павличка
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Олексій коломієць Доповідь про драматурга
- 11 Клас
- 11 Клас
- Юрій мушкетик Доповідь про письменника
- 11 Клас
- 11 Клас
- Ліна костенко Доповідь про поетесу
- 11 Клас
- Втілення в образі марусі чурай моральної краси і таланту українського народу в однойменному романі л. Костенко
- 11 Клас
- Образ україни у романі л. Костенко «маруся чурай»
- 11 Клас
- Образи матерів у романі л. Костенко «маруся чурай»
- 11 Клас
- 11 Клас
- Григір тютюнник Доповідь про письменника
- 11 Клас
- Вічна загадка любові
- 11 Клас
- Проблеми українського села середини хх століття крізь призму оповідання григора тютюнника «оддавали катрю»
- 11 Клас
- Василь стус Доповідь про поета
- 11 Клас
- Шлях на ґолгофу
- 11 Клас
- Особливості поетичної мови василя стуса
- 11 Клас
- Іван драч Доповідь про поета
- 11 Клас
- Художній світ івана драча
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- «Я землі належу. Весь. До дна»
- 11 Клас
- Борис олійник Доповідь про поета
- 11 Клас
- Євген маланюк Доповідь про поета
- 11 Клас
- Своєрідність художньої антитези у збірці євгена маланюка «стилет і стилос»
- 11 Клас
- «Розтоптані пелюстки» євгена маланюка
- Народної мудрості джерело
- Навіщо відьмі помело...
- Друзі мауглі
- Мауглі— вихованець джунглів
- Радісний світ дитинства
- Засудження людських вад у байках і. Крилова
- Гімн звичайній людині-трудівнику, силі її характеру і витримці у романі д. Дефо «життя й незвичайні та дивовижні пригоди робінзона крузо»
- Чи хотів би я, щоб моїм другом став дік сенд із роману жуля верна «п’ятнадцятирічний капітан»?
- Порівняльна характеристика айвенго і річарда левове серце
- Тарас бульба — народний герой
- Порівняльна характеристика остапа та андрія
- Своєрідність романтизму е. По
- Краса і щирість людських почуттів у ліриці петрарки
- Трагедія і торжество кохання
- Природа у хоку японського поета мацуо басьо
- Конфлікт ліричного героя з реальністю в ліриці г. Гайне
- Тема кохання у поезіях гайне
- Чим мене приваблюють танка ісікави такубоку?
- Священні книги народів світу як пам’ятки світової культури
- Над чим сміється мольєр у комедії «міщанин-шляхтич»?
- Художня своєрідність класицистичної драми
- Що висміює мольєр?
- Мотиви свободи і самотності лірики м. Ю. Лермонтова
- 10 Клас
- 10 Клас
- Сучасна стендалю франція в романі «червоне і чорне»
- 10 Клас
- 10 Клас
- Жіночі образи роману стендаля «червоне і чорне»
- 10 Клас
- «Людська комедія» оноре бальзака — грандіозна енциклопедія життя франції і половини хіх століття
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Теорія раскольникова, її антигуманістичний смисл
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Народ і влада в романі л. М. Толстого «війна і мир»
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Тема недосяжної мрії у вірші ш. Бодлера «плавання»
- 10 Клас
- 10 Клас
- Тема пошуку у п’єсі м. Метерлінка «синій птах»
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- 10 Клас
- Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели ф. Кафки «перевтілення»
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Художні особливості поезії поетів-символістів хх століття
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Пізня поезія анни ахматової — відображення трагедії часу
- 11 Клас
- Своєрідність поетичного бачення б. Пастернака
- 11 Клас
- 11 Клас
- «Рукописи не горять»
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас
- Апокаліптичне бачення подій другої світової війни у вірші «фуга смерті» пауля целана
- 11 Клас
- Чи врятує людину кохання?
- 11 Клас
- Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі е. Хемінгуея «старий і море»
- 11 Клас
- «Війна руйнує наші душі»
- 11 Клас
- Коли повернеться ангел?
- 11 Клас
- 11 Клас
- Особливості матеріалізації овідієвих метаморфоз у романі к. Рансмайра «останній світ»
- 11 Клас
- 11 Клас
- 11 Клас