«Щука» леоніда глібова

Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й до­нині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Ле­онід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний ґрунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, дета­лями.

Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних суддів, яких легко можна перехитрити й заплутати. Цю тему Глібов тала­новито розвинув у байці «Щука», де спритна Лисиця легко обдурила суддів, врятувавши від покарання свою злочинну спільницю — Щуку. В алегоричній формі автор показує кризу судової системи сучасного йому суспільства. Варто лише подивитись, хто: «Якіїсь два воли, одна нікчем­на Шкапа та два стареньких Цапа». Тому-то так легко й обдурила їх Ли­сиця, виголосивши палку промову про необхідність праведного суду над «розбійницею». Так вона віддячила Щуці за «щупачків» і «линів гарнень­ких». Виразною є мова байки. Вживання просторічних слів (обідрала, притаскали), пестливих слів (частенько, темненько, сотенька карасиків), прислів’їв («катюзі буде по заслузі») допомагає розкрити особливості ха­рактерів героїв.

Ситуація, описана в байці, настільки показова і зрозуміла, що автор навіть не подає мораль. А останній рядок «І Щуку кинули у річку» став афоризмом, який влучно характеризує схожі сюжети, коли злодій уни­кає покарання і продовжує чинити злочини.

6 КЛАС

99

ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ДІТЕЙ У ТВОРАХ Б. ГРІНЧЕНКА

У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: «Украла», «Грицько», «Дзвоник».

Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, жи­вуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим.

В оповіданні «Украла» йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Автор намагається прищепити нам почуття співпереживання, засуджує бездушність і черствість. Зі смутком і жалем ми читаємо про життя Олександри та її родини. І радіє серце за доброту її друзів, які зуміли поділитись із дівчиною своєю небагатою їжею, зрозуміли її і допомогли.

Про нелегке життя дівчини-сироти у притулку розповідається в опо­віданні «Дзвоник». Боляче читати про страждання Наталі, трагедію її маленького самотнього серця.

Ми захоплюємося благородством Грицька з одноіменного оповідан­ня, який рятує життя Семену.

Оповідання Б. Грінченка про дітей переповнені трагізмом, яким було сповнене тодішнє життя.

ЯКОЮ МАЄ БУТИ СПРАВЖНЯ ЛЮДИНА

(Твір-роздум)

Народна мудрість говорить: «Щоб справжньою людиною стати, тре­ба добре працювати». Отже, праця — це першооснова людського життя, яка створила людину. А тому, мені здається, без праці немає справжньої людини.

Над великою силою праці я задумався ще в дитинстві. А допомогла мені в цьому казка «Дідова дочка і бабина дочка». Дідова дочка виросла у праці. Праця зробила її лагідною, людяною. А бабина дочка — нероба, ледача, за що і була покарана. І тоді я прийшов до висновку: щоб чогось досягти, треба працювати.

Побажання синові вирости справжньою людиною звучить у поезії М. Рильського «Синові». Батько хоче, щоб його син виріс справжньою людиною: чесною, працьовитою, чуйною, люблячою, вірним слову і обо­в’язку.

Ще одна народна мудрість гласить: «Земля не може жити без сонця, а людина без щастя». Тому мені здається, що людина повинна бути ще і щасливою, мати багато гарних друзів.

Такою, на мою думку, має бути справжня людина.