Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели ф. Кафки «перевтілення»

Ранок. Людина прокидається й не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого «вчорашні»: «треба не спізнитися на роботу», «чи дзво­нить годинник». А людини вже немає. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає комашиними ніжками, на­магаючись підвестися, але важкий панцир тягне долу.

Що це? Нічні жахи? Тяжка психічна хвороба? Ні, це реальність. Реальність, в якій житимуть герої новели «Перевтілення». Реальність, в яку повірить читач. Особлива реальність Ф. Кафки.

Колись давні люди не могли пояснити багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродні істоти, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. Реальність і фанта­стика в таких міфах тісно переплітались, відбиваючи неспроможність лю­дини логічно осмислити світ, в якому вона жила. Багато стародавніх міфів розповідали про перевтілення людини у квітку, дерево, тварину. Здебільшо­го герої давніх міфів каралися перевтіленням за вади характеру, погані вчин­ки. І таке перевтілення сприймалося як попередження, пересторога людям.